- дохлий
- —————————————————————————————до́хлийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дохлий — а, е. 1) Який перестав існувати, загинув (про тварин, птахів, комах); мертвий, неживий. 2) перен., фам. Кволий, немічний, слабосилий (про людей, тварин). 3) розм. Невисокої якості, нікудишній, слабкий … Український тлумачний словник
дхлый — дохлий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
скітник — місце, де закопують дохлий скот [V] … Толковый украинский словарь
мертвий — 1) (такий, у якому припинилося життя), померлий, неживий, мрець; небіжчик, покійник, покійний (про людину); бездиханний, бездушний (який більше не дихає); дохлий (про тварин, птахів, комах) 2) (такий, як у мерця; який нагадує мерця); мертвотний,… … Словник синонімів української мови
слабкий — I 1) (який має незначну фізичну силу), слабий, слабосилий, несильний, малосилий, безсилий, кволий, немічний, недолугий, недужий, неміцний, хирний, хирий, хирлявий, хиренний, хирявий, чахлий, плохий, плохенький, хисткий, хлипкий, (в)утлий, дохлий; … Словник синонімів української мови
здохлий — ла, ле, Св. Дохлий … Словник лемківскої говірки